КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради
Вул. Грушевського. буд. 15
Музей історії міста Козятин, Козятинська територіальна громада, Хмільницький район, Вінницька область. До 1925 р. Бердичівський повіт Київська губернія.
Працівники КЗ "Музей історії міста Козятин" напередодні завершення великодньої виставки отримали до своїх фондів подарунки- шість рукописних писанок.
Їх передав наш земляк Петро Анатолійович Зарицький- журналіст, поет письменник. член Національних спілок журналістів та письменників України, автор восьми збірок поезії та публіцистики , багаторазовий лауреат літературних та мистецьких премій імені Михайла Коцюбинського, Миколи Трублаїні, Михайла Стельмаха, Андрія М'ястківського, зокрема й журналістської -"Золоте перо" та відзнаки нашого міста залізничників "За заслуги перед громадою міста Козятин" .
Історія походження писанок - це подарунок від майстрині пера, талановитої поетеси, журналістки родом із с. Білоберізка, Верховинського району Івано-Франківської області на Гуцульщині- Ганни Космач. ЇЇ життєве й патріотичне кредо у авторських строфах:
Той, хто одягся в чуже,
Він же - не він уже,
Бо і найменше чуже
Власного не збереже.
...............................
Будь собі ти, як ти.
Я собі буду, як я.
Писанки розписані колоритними , традиційними гуцульськими орнаментами - оберегами , є повні не видуті із середини, як і принято в народі дарувати і виконані писанкарками з її країв. На деяких навіть позначено рік - 2024.
Пан Петро є також автором документального нарису про земляка- Героя України Дмитра Фінашина "Фін"- мужній козак із Козятина" із серії "Твої люди , Вінниччино".
Щиро вдячні Петру Анатолійовичу , пані Ганні Космач, майстриням з Верховини за неймовірну, рукотворну красу , за ввірений вами на збереження до музею подарунок. Бережи Вас і близьких людей Господь.
Серветка- вишита ручна робота. подарована музею Наталією Бруй-Яковлєвою.
Козятинчанин
- Герой представлений до почесної
нагороди у грудні минулого року — за
успішне виконання одного із бойових
завдань. Проте отримав її лише кілька
днів тому. Побратими надіслали "Новою
поштою". А це тому, що наразі Олександр
вдома. Він отримав осколкове поранення
у спину. Пройшов ряд операцій, лікування
і наразі знаходиться на реабілітації.
Олександр
— залізничник, майстер вагонного депо.
Трудовий стаж на підприємстві 2 червня
переступить ювілейне 10-річчя. А до цього
після навчання у міській школі №5
здобував залізничну професію у
Козятинському училищі, потім удосконалював
знання у коледжі та вищому учбовому
закладі.
Олександра
земляки знають ще й як активного
футболіста. Працюючи на залізниці, він
грав і за вагонне депо, і Козятинську
дирекцію залізничних перевезень, і
Київський "Локомотив".
До
війська мобілізований 22 червня минулого
року. Вже через тиждень був направлений
на навчання до Британії підвищувати
—свою військову кваліфікацію. Служить
у Десантно-штурмових військах на посаді
стрільця-помічника гранатометника.
Воював на Запоріжжі, в Мар'янці.
Ми
вітаємо земляка із почесною нагородою,
дякуємо за службу та бажаємо швидкого
відновлення здоров’я!
28 травня, відзначається Всеукраїнській день краєзнавства. Він запроваджений за ініціативи Національної спілки краєзнавців України у 2017 році. Дата обрана на честь того, що саме цього дня у 1925 році в Харкові відбулася перша всеукраїнська краєзнавча конференція.
Вітаємо Гальчака Сергія Дмитровича , професора, доктора історичних наук, краєзнавця, архівіста, журналіста, літератора. , завідувача кафедри журналістики Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського, Заслуженого працівника культури України (2001), Почесного краєзнавця України (2013). члена правління Національної спілки краєзнавців України та Спілки архівістів України, голову Вінницької обласної організації НСКУ зі Всеукраїнським днем краєзнавства.
Вітання зі святом керівнику Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерині Іванівні Висоцькій - Заслуженому працівнику культури України і її дружньому, талановитому колективу!
Вітання Зої Володимирівні Вільчинській- історику , членкині Національних Спілок журналістів і краєзнавців України, Почесному краєзнавцю України, Почесному громадянину міста Козятин, авторці двох книг "Наша історія" з історії міста , «Заслуженому працівнику освіти», відзначеній Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та нагородженій нагрудним знаком.
Вітаємо Купчика Миколу Мусійовича- голову Спілки краєзнавців України Козятинщини, історика, пошуковця, дослідника, автора книги хронології та географії життя і творчості "Стежками Тимка Падури".
Вітання зі святом Петру Анатолійовичу Зарицькому- поету , публіцисту, Члену Національних спілок журналістів та письменників України, лауреату багатьох літературних премій, нагородженому почесними відзнаками "Золоте перо" та "За заслуги перед громадою міста Козятин", автору 8 поетичних та прозових збірок і документального нарису про земляка- Героя України Дмитра Фінашина "Фін"- мужній козак із Козятина" із серії "Твої люди , Вінниччино".
Вітаємо Цілецького Олександра - історика , пошуковця, краєзнавця, дослідника , автора безлічі статей та напрацювань з історії нашого міста, якими щедро поділився з музеєм та мешканцями міста залізничників.
Вітання усім , хто досліджує свій край, його природу, його історію, його видатних постатей, викладає краєзнавство в учбових закладах, шукає матерали в архівах, ділиться накопиченими дослідженнями з мешканцями України та усього світу, прославляючи наш славний рід.
Будьте всі здорові і Богом хранимі..Бережіть себе і близьких! Миру нам на Землі і процвітання любій серцю Україні!
Список Почесних громадян Козятина поповнився рішенням позачергової 45-ї сесії міської ради від 03 .05.24 р.. Присвоєно звання 56 захисникам, які загинули у російсько-українській війні (посмертно).
Денис Прилуцький, матрос, старший стрілець. Народився і виріс у Козятині. Випускник Козятинського училища. У 2020 році пішов проходити строкову службу. Коли росія почала широкомасштабний наступ, Денис перебував у Генічеську. У це місто окупанти зайшли в перший день повномасштабного вторгнення. Денис загинув 24 лютого 2022 року. Юнакові був 21 рік.
Володимир Павловський, солдат, снайпер-стрілець. Народився у Залізничному. Працював на залізниці. У 2016 році долучився до лав Національної гвардії України, захищав рідну землю на Луганщині. Знову одягнув однострій у перші дні повномасштабного вторгнення. Володимир загинув 2 березня 2022 року у Запоріжжі. Йому було 42 роки.
Віктор Чернюк, солдат, стрілець. Народився у Козятині. Закінчив Козятинське училище. Працював у локомотивному депо. Коли почалося повномасштабне вторгнення, отримав повістку і пішов захищати Батьківщину. Загинув 6 березня 2022 року, коли росія атакувала з повітря Вінницький аеропорт. Йому було 35 років.
Віталій Печенюк, солдат, помічник гранатометника. Народився і виріс у Козятині. Навчався у місцевому училищі, здобув спеціальність електромонтера контактної мережі. Працював на залізниці. У липні 2020 року Віталія призвали на строкову службу, наступного року він підписав контракт і долучився до лав Національної гвардії України. Загинув 20 березня 2022 року на Донеччині, потрапивши під мінометний обстріл. Йому був 21 рік.
Артур Венжик, солдат, водій-санітар. Народився і виріс у Козятині. Навчався в місцевому училищі. Після випуску працював провідником. У 2021 році юнака призвали на строкову службу. Через три місяці він підписав контракт із Національною гвардією України. Потрапив під ворожий обстріл на Луганщині. Артура доправили до лікарні міста Дніпро. Від отриманих травм юнак помер у медичному закладі 20 березня 2022 року. Йому був 21 рік.
Андрій Ван-Фун-Фу, солдат, радіотелефоніст-лінійний наглядач. Народився і виріс у Козятині. Випускник Київського національного університету будівництва та архітектури. Працював у вагонно-ремонтному депо зварювальником. У 2015 році отримав повістку, захищав рідну землю на сході. Коли почалася повномасштабна війна, перебував за кордоном. Повернувся до України і пішов на війну добровольцем. Загинув 24 березня 2022 року на Луганщині під час артилерійського обстрілу ворога. Йому було 48 років.
Богдан Іщук, солдат. Народився і виріс у Козятині. Навчався у місцевому училищі. Після випуску працював у локомотивному депо, паралельно вчився у Київському університеті залізничного транспорту. У 2020 році Богдана призвали до армії. Повномасштабна війна застала юнака на Луганщині. Загинув 31 березня 2022 року під час артобстрілу ворога. Йому було 20 років.
Олександр Шевчук, старший сержант, навідник. Народився у селі Дубові Махаринці. Коли росія почала повномасштабний наступ, отримав повістку і пішов захищати від ворога рідну землю. Через декілька місяців зник безвісти. Рідні не могли знайти Олександра впродовж року. Загинув 16 квітня 2022 року на Харківщині під час зіткнення з російською армією. Йому було 42 роки.
Віталій Михайловський, солдат. Народився у Вінниці, у дитячому віці переїхав до Козятина. Випускник школи №9. Працював слюсарем з ремонту рухомого складу. У вересні 2021 року Віталія мобілізували до лав Збройних сил України. Загинув від осколкових поранень 2 травня 2022 року на Донеччині. Йому було 33 роки.
Артем Лавровський, старший солдат, старший слюсар-монтажник. Народився у Козятині. Навчався у школі №2. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Артем проходив строкову службу. У перші дні великої війни бойовий підрозділ, у якому служив юнак, став на оборону Маріуполя. Там Артем і загинув 3 травня 2022 року. Йому був 21 рік. Тіло Героя поки не змогли повернути на рідну землю.
Артур Турляк, старший лейтенант. Народився у селі Козятин. Випускник Козятинського училища. Після строкової служби працював пожежником-рятувальником місцевої пожежної частини. Заочно навчався у Київському університеті права Національної академії наук. Коли росія почала повномасштабний наступ, долучився до лав загону спецпризначення КОРД. Загинув у Запоріжжі 22 травня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу ворога. Йому було 29 років.
Ілля Антонюк, старший солдат, старший стрілець. Народився у селі Сигнал. Навчався у Козятинському училищі і Вінницькому транспортному коледжі. Після строкової служби працював на залізниці, згодом підписав контракт із Нацгвардією, де прослужив два роки. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов на війну добровольцем. Загинув 26 травня 2022 року на Донеччині під час танкового обстрілу. Йому було 26 років.
Олег Ясінський, солдат, радіотелефоніст. Народився у Журбинцях. Після закінчення восьмирічної школи вступив до Козятинського училища, вивчився на помічника машиніста. Працював у ПЧ-7 монтером колії. На момент, коли почалося повномасштабне вторгнення, був за кордоном. Повернувся до України і пішов добровольцем на війну. Загинув 13 червня 2022 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому було 46 років.
Василь Пирогов, головний сержант, командир. Народився в селі Іванківці. У дитинстві переїхав до Козятина. Вивчився на майстра колійних робіт у Козятинському училищі. Після строкової служби пішов працювати на м’ясокомбінат, згодом поїхав за кордон. Незадовго до повномасштабного вторгнення повернувся до України. Пішов на війну добровольцем. Загинув 13 червня 2022 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому було 33 роки.
Сергій Гармишев, солдат, стрілець. Народився у Козятині. Випускник школи-гімназії-інтернату. До початку повномасштабного вторгнення працював охоронцем на приватній фірмі. Сергія мобілізували 7 червня 2022 року. Загинув 20 липня 2022 року на Донеччині. Йому було 34 роки.
Олег Слободяник, солдат. Народився у смт Залізничне. Після закінчення місцевої школи здобув спеціальність столяра. Працював у господарчій групі Козятинської центральної районної лікарні. Пішов на війну добровольцем у перші місяці повномасштабного вторгнення. Загинув 7 серпня 2022 року на Донеччині. Йому було 47 років.
Євген Ломоносов, старшина, командир. Народився у Бердянську Запорізької області. У дорослому віці переїхав жити до Козятина. Працював енергетиком у столичній будівельній компанії «Київтрансбуд». Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов на війну добровольцем. Загинув 2 вересня 2022 року на Херсонщині при спробі розмінування території. Йому було 46 років.
Микола Лисий, сержант, командир. Народився у селі Пиківці. Закінчив місцеву школу. Після проходження строкової служби працював охоронцем та на будівництві. У 2019 році підписав контракт і долучився до лав Збройних сил України. Загинув 7 вересня 2022 року у Херсонській області під час авіаційного нальоту ворога. Йому було 37 років.
Валерій Попов, сержант, оператор. Народився у Козятині. Випускник Вінницького професійно-технічного училища. Після проходження строкової служби влаштувався на залізницю, працював провідником. На початку повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони, через декілька місяців відправився на передову. Загинув 26 вересня 2022 року на Донеччині. Йому було 52 роки.
Юрій Фомін, солдат. Народився у Махаринцях. Спершу навчався у місцевій школі, згодом — у школі-інтернаті. У дорослому віці переїхав до Херсону, та за декілька років повернувся у рідне село. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов на війну добровольцем. Загинув 26 вересня 2022 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому було 44 роки.
Юрій Черниш, старший солдат, старший механік. Народився у Кордишівці. Після закінчення місцевої школи вступив до Гущинецького училища, здобув фах тракториста та водія вантажних машин. Працював у Вінниці. Із 2015 по 2016 рік брав участь у антитерористичній операції на Донеччині. Юрія призвали до лав Збройних сил України 2 березня 2022 року. Загинув 29 вересня 2022 року на Донеччині. Йому було 27 років.
Сергій Бігун, солдат, стрілець. Народився у Балтійську, що в росії. Згодом разом із батьками переїхав у Рівненську область. Після школи вивчився на механізатора меліораторних робіт. У дорослому віці переїхав до Козятина. Працював оператором опалювальної системи у школі в Іванківцях. На початку повномасштабного вторгнення пішов на війну добровольцем. Загинув 6 жовтня 2022 року на Донеччині під час мінометного обстрілу. Йому було 45 років.
Анатолій Загребельний, солдат, навідник. Народився у Махаринцях. Після навчання у місцевій школі вступив до Козятинського училища, де здобув фах столяра. Пішов працювати на цегельний завод, а після його ліквідації прийшов на роботу до Козятинського хлібзаводу. Згодом поїхав за кордон. Повернувся до України перед початком повномасштабного вторгнення. Пішов на війну добровольцем. Загинув 7 жовтня 2022 року на Миколаївщині. Йому було 48 років.
Артем Москаль, солдат, стрілець. Народився в Іванківцях. Після закінчення місцевої школи вступив до Козятинського училища, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Після випуску проходив строкову службу. Тоді ж підписав контракт із Національною гвардією України. Загинув 15 жовтня 2022 року на Донеччині. Йому було 19 років.
Олександр Завідін, солдат. Народився у Козятині. Вивчився у Козятинському училищі. Працював на залізниці. На третій день повномасштабного вторгнення отримав повістку і став боронити Батьківщину. Загинув 15 жовтня 2022 року на Херсонщині під час танкового обстрілу. Йому було 38 років.
Володимир Цимбарович, солдат. Народився у селі Козятині. Закінчив Козятинське училище. Після проходження строкової служби працював на залізниці. У вересні 2022 року Володимира призвали до війська. Загинув 25 листопада 2022 року на Харківщині. Йому було 45 років.
Володимир Кравченко, солдат, стрілець-снайпер. Народився у Козятині. Навчався у Козятинському училищі та Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій. Працював вантажником у супермаркеті в Київській області. У листопаді 2022 року Володимира призвали до війська. Через п’ять днів, 25 листопада 2022 року, загинув на Луганщині під час танкового обстрілу. Йому було 24 роки.
Олексій Маркітан, солдат, стрілець. Народився у Козятині. Випускник Вінницького міжнародного університету розвитку людини «Україна», навчався на юриста. У липні 2022 року отримав повістку і пішов захищати Батьківщину. Загинув 25 грудня 2022 року на Луганщині. Йому було 33 роки.
Олександр Олейнічук, солдат. Народився у Козятині. Випускник Київської державної академії водного транспорту. Займався ремонтом техніки. Пішов на війну добровольцем у листопаді 2022 року. Загинув 27 грудня 2022 року на Луганщині. Йому було 35 років.
Сергій Білецький, старший солдат, командир. Народився у Козятині. Випускник Київського національного транспортного університету, за фахом перекладач англійської та німецької мови. Жив і працював у столиці. На початку повномасштабного вторгнення отримав повістку і пішов на фронт. Загинув 2 січня 2023 року на Донеччині під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу. Йому було 28 років.
Володимир Протосвіцький, старший солдат, старший стрілець. Народився у селі Титусівка. Випускник Бердичівського вищого професійного училища. У 2021 році пішов служити за контрактом, потрапив у мотопіхотну бригаду. Загинув 10 лютого 2023 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому був 21 рік.
Юрій Любарець, старший солдат, старший кулеметник. Народився у Козятині. Випускник Національної академії внутрішніх справ. Працював у правоохоронних органах — спершу у Лінійному відділі, згодом у відділку поліції. Із грудня 2022 року проходив службу у Національній гвардії України. Загинув 21 лютого 2023 року на Донеччині під час мінометного обстрілу. Йому було 32 роки.
Мар’ян Шеремет, старший солдат. Народився у Козятині. Випускник Подільського державного аграрно-технічного університету. Працював на Козятинському м’ясокомбінаті. У грудні 2022 року отримав повістку і пішов захищати Батьківщину. Загинув 28 лютого 2023 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому було 24 роки.
Віталій Жуківський, стрілець-санітар. Народився у селі Махаринці. Закінчив місцеву школу. Після випуску поїхав до столиці, згодом повернувся до рідного села. Працював трактористом. Пішов на війну добровольцем у травні 2022 року. Загинув 10 березня 2023 року на Донеччині. Йому було 39 років.
Віктор Кравчук, солдат, водій. Народився у селі Соснівка неподалік від Погребища. Закінчив місцеву школу. У дорослому віці переїхав до Козятина. Спершу працював водієм у ПМК-9, згодом — у «Чистому місті». У грудні 2022 року Віктора призвали до Збройних сил України. Загинув 15 березня 2023 року на Донеччині. Йому було 53 роки.
Володимир Грубік, солдат, старший стрілець. Народився у Козятині. Закінчив Козятинське училище. Працював на м’ясокомбінаті. Отримав повістку у січні 2023 року і пішов захищати Україну. Загинув 18 березня 2023 року на Донеччині. Йому було 42 роки.
Дмитро Хуторний, солдат, стрілець-помічник. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища. Працював у депо, паралельно навчався у фаховому технікумі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури міста Дніпро. Отримав повістку у січні 2023 року. Загинув 20 березня 2023 року на Донеччині під час снайперського обстрілу. Йому було 27 років.
Владислав Сохинчук, старший солдат, заступник командира. Народився у селі Нова Гребля. У дитинстві переїхав з сім’єю до Козятина. Випускник Державного університету інфраструктури та технологій. Працював у вагонному депо. Пішов на війну добровольцем. Загинув 23 квітня 2023 року на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Йому було 26 років.
Віктор Тимощук, солдат, стрілець. Народився у Залізничному. Випускник Козятинського училища. Працював на Київському рейкозварювальному поїзді. У листопаді 2022 року Віктора призвали до війська. Загинув 27 квітня 2023 року на Донеччині під час танкового обстрілу. Йому був 31 рік.
Дмитро Степанюк, молодший лейтенант, командир. Народився у Козятині. Випускник Київської національної академії внутрішніх справ. Працював у правоохоронних органах — спочатку в полку особливого призначення, згодом у поліції. У січні 2023 року Дмитра призвали до війська. Загинув 6 травня 2023 року на Донеччині під час штурму з боку російських військових. Йому було 35 років.
Ілля Завальний, солдат, водій-електрик. Народився у селі Рубанка. Випускник Харківського університету внутрішніх справ. Працював у Національній поліції на посаді слідчого. У грудні 2022 року доєднався до лав ЗСУ. Загинув на свій день народження, 19 травня 2023 року на Луганщині. Йому було 27 років.
Олександр Трачук, солдат, оператор. Народився у селі Махаринці. Випускник Козятинського училища. Працював водієм, згодом поїхав до столиці, де влаштувався охоронцем на приватну фірму. Долучився до лав ЗСУ в березні 2023 року. Загинув 18 червня 2023 року на Донеччині. Йому було 29 років.
Олексій Стадник, солдат, стрілець. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища та Вінницького транспортного коледжу. Працював у локомотивному депо слюсарем-електриком. Пішов на війну добровольцем на другий день повномасштабного вторгнення. Загинув 4 липня 2023 року на Херсонщині. Йому було 39 років.
Дмитро Шкабура, матрос, заступник командира. Народився у селі Сестринівка. Випускник Харківського державного університету залізничного транспорту. Працював на залізниці. У січні 2023 року отримав повістку і пішов боронити Батьківщину. Загинув 4 липня 2023 року на Донеччині. Йому було 30 років.
Сергій Опанович, солдат, старший стрілець-оператор. Народився у Козятині. Випускник Харківського державного університету залізничного транспорту. Працював у локомотивному депо. Отримав повістку і долучився до війська у квітні 2023 року. Загинув 16 липня 2023 року на Донеччині під час мінометного обстрілу. Йому було 39 років.
Олексій Дука, сержант, старший навідник. Народився у селі Кашперівка. Випускник Вищого професійного училища Департаменту поліції охорони. Працював у правоохоронних органах у лінійному відділі. У 2014 році підписав контракт із Національною гвардією. Після завершення контракту повернувся у правоохоронні органи, згодом почав працювати таксистом. На момент, коли почалося повномасштабне вторгнення, перебував за кордоном. Повернувся до України. Пішов на війну добровольцем. Загинув 19 липня 2023 року на Донеччині. Йому було 44 роки.
Микола Жабінський, солдат, навідник. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища. Працював в Українській технологічній компанії, на хлібзаводі у Козятині. У лютому 2023 року Миколу призвали до війська. Загинув 20 серпня 2023 року на Луганщині. Йому було 27 років.
Валентин Яричевський, сержант, командир. Народився у селі Флоріанівка. Випускник Вінницького залізничного коледжу. Спершу працював водієм шкільного автобуса, потім — у Козятинському загоні відомчої воєнізованої охорони. У 2021 році підписав контракт із Національною гвардією України. Загинув 28 серпня 2023 року на Донеччині внаслідок ракетного удару ворога. Йому було 47 років.
Максим Лінник, сержант. Народився у Житомирі, згодом переїхав на Хмельниччину. Після навчання в школі вступив до Козятинського училища. Працював помічником комбайнера, різноробочим хімбригади, водієм автокрана, дорожнім робітником, у компанії «Кусто Агро». У 2015-2018 роках боронив Україну на сході. Коли почалося повномасштабне вторгнення, повернувся на війну. Загинув 30 серпня 2023 року на Донеччині. Йому було 32 роки.
Дмитро Іванов, солдат, сапер. Народився у селі Козятині. Випускник Козятинського училища. Працював у Києві, згодом поїхав за кордон. Повернувся до України, коли почалося повномасштабне вторгнення. Пішов на війну добровольцем. Загинув 7 вересня 2023 року на Луганщині. Йому було 25 років.
Юрій Родюк, солдат, навідник. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища. Працював у локомотивному депо. Юрія призвали до війська у серпні 2023 року. Загинув 22 жовтня 2023 року на Донеччині. Йому було 35 років.
Павло Жуковський, солдат. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища. Працював регулювальником швидкості вагонів. Згодом змінив професію і став охоронцем на фірмі «Сока-Україна». У вересні 2022 року Павла призвали до війська. Загинув 26 листопада 2023 року на Донеччині. Йому було 40 років.
Володимир Левчук, полковник. Народився у Козятині. Випускник Одеського інституту сухопутних військ. Служив у Збройних силах України протягом 20 років, був учасником антитерористичної операції. Після відставки став приватним підприємцем, а в 2020 році Володимира призначили заступником міністра у справах ветеранів України. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Загинув 3 листопада 2022 року у Житомирській області. Йому був 41 рік.
Валерій Кіндзерський, головний сержант, командир. Народився у селі Пиковець. Випускник Житомирського агротехнічного коледжу та Білоцерківського національного аграрного університету. Працював інженером у Ялті. Захищав Україну від початку війни. Загинув 17 травня 2023 року на Донеччині, підірвавшись на розтяжці. Йому було 49 років.
Григорій Крента, старший солдат, стрілець-снайпер. Народився у Козятині. Випускник Козятинського училища та Національного транспортного університету. Працював у Києві на будівництві станції, згодом — черговим по станції. Пішов на війну добровольцем. Загинув 1 вересня 2023 року на Луганщині під час мінометного обстрілу. Йому було 36 років.
Василь Осіпчук, старший лейтенант, командир. Народився у селі Іванківці. Випускник Козятинського училища. Працював у Козятинській дистанції колії. У 2014 році брав участь в антитерористичній операції. У липні 2015 року повернувся на війну добровольцем. Загинув 24 березня 2016 року на Луганщині. Йому було 53 роки.
Про звання «Почесний громадянин міста Козятин»
Звання «Почесний громадянин міста Козятин» присвоють жителям Козятинської громади за особисту мужність та героїзм, проявлені під час виконання службового та громадянського обов’язку, пов’язаного із захистом України (в тому числі загиблим, смерть яких пов’язана з захистом Батьківщини), а також за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток громади в галузі науки, техніки, культури, мистецтва, фізкультури та спорту, виховання та освіти, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки, розвитку економіки та виробництва, містобудування та архітектури, за охорону правопорядку та громадської безпеки, зміцнення демократії та захисту прав людини і громадянина.
Інформацію про особу, якій присвоєно звання, заносять до книги «Почесні громадяни міста Козятин», яка зберігається у Козятинській міській раді, а також вручають Нагрудний знак та посвідчення. Якщо звання присвоюють посмертно, Нагрудний знак і посвідчення вручають чоловікові чи дружині, або одному з батьків чи дітей. У разі відсутності близьких родичів нагородні атрибути вручають представнику родини.
Починаючи з поточного року, особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» надають одноразову матеріальну допомогу. Її розмір становить 10 тисяч гривень. Якщо звання вручається посмертно, допомогу надають дружині чи чоловікові, або одному із батьків, а в разі їх відсутності — дитині чи законному представнику неповнолітньої дитини. Передбачені також пільги.
