Цікаві Факти про Оскара Уайльда та Його Життя

Опитування BBC 2007 року показало дивовижний факт – жителі Великої Британії визнали Оскара Уайльда найдотепнішою особистістю за всю історію країни. Справді, цікаві факти про Оскара Уайльда розкривають перед нами постать надзвичайно талановитої та неординарної людини.

Незважаючи на коротке життя – всього 46 років (1854-1900), Уайльд залишив після себе величезну культурну спадщину. Автор культового роману “Портрет Доріана Грея”, який екранізували понад 25 разів, він також був відомий своїм екстравагантним стилем, носив оксамитові піджаки та яскраві краватки.

У цій статті ми розглянемо найцікавіші моменти життя письменника: від його народження в заможній дублінській родині відомого хірурга та поетеси до останніх днів у Парижі. Ми дізнаємося про його блискучу освіту, творчі досягнення та драматичні повороти долі, які зробили його однією з найбільш обговорюваних постатей свого часу.

Дитинство та родина Оскара Уайльда

Народження Оскара Вайльда 16 жовтня 1854 року в Дубліні стало початком історії однієї з найяскравіших постатей світової літератури. Ця подія відбулася в будинку на Вестленд-Роу 21, що нині став домівкою Центру Оскара Вайльда при Триніті-коледжі.

Походження та батьки Оскара Уайльда

Сім’я Вайльда належала до інтелектуальної еліти Ірландії. Його батько, сер Вільям Вайльд, був відомим хірургом-ото-офтальмологом, який 1864 року отримав лицарське звання за свою медичну службу. Крім медицини, він захоплювався археологією, збирав ірландський фольклор та писав книги про історію країни.

Мати письменника, Джейн Вайльд (відома під псевдонімом “Speranza”), була яскравою особистістю — письменницею, перекладачкою та націоналісткою. Вона писала революційні вірші для руху “Молоді ірландці” та володіла кількома європейськими мовами.

По батьківській лінії Оскар був нащадком голландця Полковника де Вілде, який прибув до Ірландії 1690 року з військом короля Вільгельма III.

Освіта вдома та в університетах

Роки	Навчальний заклад	Досягнення
До 9 років	Домашня освіта	Вивчення французької та німецької мов
1864-1871	Королівська школа Портора	Відмінні результати, золота медаль
1871-1874	Трініті-коледж, Дублін	Вивчення античної історії та культури
1874-1878	Оксфордський коледж Магдалини	Ступінь бакалавра мистецтв

До дев’яти років майбутній письменник навчався вдома, де французька bonne і німецька гувернантка навчили його своїх мов. Згодом він продовжив навчання в Королівській школі Портора в Енніскіллені, яку закінчив з відзнакою.

Перші прояви інтелекту та інтерес до мов

З раннього дитинства Оскар виявляв непересічні здібності до наук і мов. В університеті він мав репутацію першого учня завдяки своїм видатним розумовим здібностям. Навчаючись у Трініті-коледжі, Вайльд блискуче проявляв себе у вивченні стародавніх мов.

Однак не тільки формальна освіта вплинула на формування майбутнього письменника. Культ краси, що панував у батьківському домі, значною мірою визначив його погляди на природу мистецтва. Крім того, мати читала Оскару та його брату вірші “Молодих ірландців”, прищеплюючи любов до поезії.

Трагічною подією в юності Вайльда стала смерть його старших зведених сестер Мері та Емілі, які смертельно спалилися на танцях, коли Оскару було 17 років.

Особистість і стиль життя Уайльда

Після здобуття освіти Оскар Уайльд став не просто письменником, а справжнім явищем у британському суспільстві. Його називали “Королем Життя” (King of Life) та “Принцом парадоксів” завдяки неповторній особистості та стилю життя.

Екстравагантність у зовнішності та поведінці

Зовнішній вигляд Уайльда був зухвалим викликом вікторіанському суспільству. Він відпускав довге волосся, яке зачісував як імператор Нерон, щоб підкреслити подібність рис обличчя до римських імператорів. Його гардероб вражав екстравагантністю:

Елементи стилю	Особливості
Одяг	Оксамитові піджаки, атласні штани до колін, яскраві середньовічні панчохи
Аксесуари	Неймовірних розмірів краватки, вигадливі берети, зелена гвоздика в петлиці
Квіти	Соняшник у руках або лілія, які обирав залежно від пори року та настрою

Навіть знаменитий принц Уельський (майбутній король Едуард VII), визнаний законодавець моди, неодноразово з’являвся з Уайльдом під руку в Опері. Письменник захоплювався коштовностями та дорогоцінними каменями, годинами міг розглядати вітрини ювелірів.

Свої кімнати Уайльд прикрашав дорогими килимами, портретами відомих актрис, вишуканими книжками в розкішних оправах. Коли Уайльда запросили до Америки з лекціями про естетизм, він яскраво демонстрував усі переваги англійського костюма на собі, заявляючи: “Вони спричинять велику сенсацію”.

Дотепність і парадокси в повсякденному житті

Оскар Уайльд був відомий своєю гострою дотепністю та блискучим умінням вести розмову. Його дотепи часто були парадоксальними і ставили звичні поняття з ніг на голову. Одного разу, перетинаючи кордон, він заявив: “Мені нема чого декларувати, крім моєї геніальності”.

Завдяки оригінальності та дотепності Уайльд дуже швидко здобув популярність у вищому суспільстві Лондона. Він створював навколо себе атмосферу захоплення – люди слухали кожне його слово. Іноді він навіть імітував голос актриси Сари Бернар.

Парадокси часто звучали з його вуст:

• “Будь собою, інші ролі зайняті”
• “Скептицизм – початок віри”
• “Цинік — це людина, яка всьому знає ціну і нічого не цінує”

Особливим шоком для вікторіанського суспільства було переконання Уайльда, що мистецтво первинне по відношенню до життя. Для нього герої “Людської комедії” Бальзака були значнішими й цікавішими за реальних людей, а найбільшою трагедією свого життя він вважав смерть літературного персонажа Люсьєна де Рюбампре.

Початок творчого шляху

У 1878 році, здобувши ступінь бакалавра мистецтв, Оскар Уайльд розпочав новий етап свого життя в Лондоні – місті, яке стало свідком його стрімкого злету і трагічного падіння.

Переїзд до Лондона та перші публікації

Столиця Британії відкрила перед молодим ірландцем нові горизонти. Він швидко вписався у вищі кола лондонського суспільства, став бажаним гостем на світських раутах, де його дотепність часто була головною принадою вечірок.

Перша збірка Уайльда під назвою “Вірші” вийшла друком 1881 року, привернувши увагу критиків схожістю творчої манери автора до французьких символістів та імпресіоністів. Навесні 1882 року його запросили до Америки з лекціями про естетизм, де він сказав знаменну фразу митникам: “Мені нема чого декларувати, крім моєї геніальності”.

Роль естетизму у формуванні стилю

Естетизм став фундаментальним напрямом у творчості Уайльда. Філософія “мистецтво заради мистецтва” пронизувала все його життя та творчість. Основні принципи його естетичної теорії:

Принцип	Пояснення
Самодостатність мистецтва	Мистецтво не копіює життя, а створює ідеальні зв’язки
Первинність краси	Найвищим критерієм у мистецтві є досконалість форми
Незалежність від моралі	Мистецтво байдуже до етичних принципів

Перші успіхи в поезії та прозі

У другій половині 1880-х років творча діяльність Уайльда набирала обертів. Щоб забезпечити сім’ю, він займався журналістикою – з 1887 по 1889 рік редагував журнал “Жіночий світ” та часопис “Драматичне рев’ю”.

У 1887 році світ побачила його пародія на готичні романи “Кентервільський привид”. Роком пізніше вийшла збірка казок “Щасливий принц та інші історії”, а також есе “Перо, олівець і отрута” й “Занепад брехні”.

Вершиною ранньої прози став роман “Портрет Доріана Грея”, опублікований 1890 року. Спочатку твір викликав обурення критиків через нібито аморальність, але автор наполягав, що роман має глибокий моральний зміст – він говорить про неможливість безкарно знищувати власну совість.

Творчість Оскара Уайльда: жанри та ідеї

Літературна спадщина Оскара Уайльда вражає розмаїттям жанрів і глибиною філософських ідей. Письменник працював у різних літературних формах, майстерно втілюючи свої естетичні погляди та створюючи неповторний стиль, що зробив його одним із найвідоміших авторів англійської літератури.

Роман «Портрет Доріана Грея»

Єдиний роман Уайльда «Портрет Доріана Грея» став вершиною його творчості. Вперше опублікований у журналі «Lippincott’s Monthly Magazine» 1890 року, твір викликав скандал серед критиків, які назвали його “нечистим”, “отруйним” і “наповненим задушними запахами морального й духовного розкладання”. Однак для книжкової публікації 1891 року Уайльд суттєво переробив роман – додав шість нових розділів, прибрав відверто декадентські уривки та додав передмову з двадцяти двох епіграм.

Сюжет роману ґрунтується на традиційному мотиві угоди з дияволом. Молодий Доріан Грей, побачивши свій закінчений портрет, висловлює бажання, щоб старів портрет, а він залишався молодим. З часом портрет відображає моральний занепад героя, тоді як сам Доріан зберігає фізичну красу.

П’єси, казки та есе

Крім роману, Уайльд створив численні твори інших жанрів:

Жанр	Визначні твори
Казки	«Щасливий принц та інші казки» (1888), «Гранатова світлиця» (1891)
П’єси	«Віяло леді Віндермір», «Як важливо бути серйозним»
Есе	«Душа людини при соціалізмі», «Занепад брехні»

Особливо цікавими є казки Уайльда, які не просто розважають, а й несуть глибоку філософську думку. У збірці «Щасливий принц» письменник вперше з’єднує ідеал прекрасного з етичним началом. В основі казок лежить ідея, що справжня краса невіддільна від добра й любові.

Філософія естетизму та «мистецтво заради мистецтва»

Уайльд був одним із теоретиків «чистого мистецтва», найбільш характерним представником естетизму – художньо-філософської течії, що набула розвитку в Англії у 1870—1890 роках. Основні принципи його естетичної теорії:

• Мистецтво існує заради краси, а не повчання
• Естетичні цінності вищі за моральні
• Митець не повинен нічого доводити своїми творами

Натомість у власній творчості Уайльд часто відходив від цих принципів. Дослідники відзначають, що в його казках та романі присутнє моральне начало — наприклад, ідея про те, що не можна безкарно вбивати совість, як це зробив Доріан Грей.

Оскар Уайльд стверджував: “Якщо твір мистецтва багатий, життєвий і довершений, то ті, хто має художній інстинкт, побачать його красу, а ті, кого більше приваблює етика, побачать його моральний урок”. Безумовно, така глибина і багатогранність зробили спадщину письменника невичерпним джерелом для роздумів і мистецьких інтерпретацій.

Суперечності та падіння

1895 рік позначив вершину літературної слави Оскара Уайльда і водночас став початком його трагічного падіння. Успіх п’єс “Ідеальний чоловік” та “Як важливо бути серйозним” раптово затьмарився скандалом, який назавжди змінив його долю.

Гомосексуальність і конфлікт із суспільством

З 1891 року постійним супутником Уайльда став молодий аристократ лорд Альфред Дуглас. Однак їхні стосунки викликали гнів батька Альфреда — маркіза Квінсберрі. Незважаючи на те, що в аристократичних колах гомосексуальність була досить поширеною, британське законодавство передбачало суворе покарання:

Рік	Законодавство щодо гомосексуальних стосунків
1828	Смертна кара
1861	Від 10 років до пожиттєвого ув’язнення
1885	Скорочення терміну до двох років

Суд, в’язниця та «De Profundis»

Коли маркіз Квінсберрі публічно звинуватив Уайльда, той необачно подав на нього позов за наклеп. Однак справа обернулася проти письменника — пред’явили список із 13 юнаків, з якими він нібито мав зв’язки. 25 травня 1895 року Уайльда визнали винним у “сороміцькій непристойності” й засудили до двох років каторжних робіт.

У в’язниці Уайльд зазнав нелюдських страждань:

• Важка фізична праця та погане харчування
• Заборона читати й писати протягом першого року
• Розрив барабанної перетинки внаслідок падіння у каплиці

Саме там з січня по березень 1897 року він написав “De Profundis” (“З глибин”) — сповідь у формі листа до Дугласа, де осмислював свій духовний шлях і переосмислював минуле.

Втрати: сім’я, слава, гроші

Ув’язнення Уайльда мало катастрофічні наслідки. Його книги зняли з продажу, вистави перестали ставити. Дружина з дітьми змінила прізвище й переїхала – він більше ніколи їх не побачив. Після звільнення у травні 1897 року зламаний письменник змушений був покинути Британію й оселитися у Франції під псевдонімом Себастьян Мельмот.

Оскар Уайльд після смерті

Фінальна глава історії Оскара Уайльда завершилася в Парижі, але його посмертна слава тільки починалася. Письменник помер 30 листопада 1900 року від гострого менінгіту, спричиненого вушною інфекцією. Однак його остання репліка була цілком у дусі Уайльда: “Або я, або ці мерзенні шпалери у квіточку”.

Поховання та пам’ятник у Парижі

Спочатку Уайльда поховали на паризькому кладовищі для бідних Баньйо. Проте через десять років його прах перенесли на знамените кладовище Пер-Лашез, де 1912 року був встановлений пам’ятник у вигляді крилатого сфінкса роботи скульптора Джейкоба Епстайна. Цікаво, що в 1950 році, у 50-ту річницю смерті письменника, до могили додали прах Роберта Росса — друга та колишнього коханця Уайльда.

Рік	Подія
1900	Смерть Оскара Уайльда в Парижі
~1910	Перепоховання на кладовищі Пер-Лашез
1950	Додавання праху Роберта Росса до могили
2011	Встановлення скляного захисту навколо пам’ятника

Могила Уайльда стала одним із найвідвідуваніших місць французької столиці. З 1990-х років тут склалася незвичайна традиція — шанувальники залишали на пам’ятнику сліди червоної помади. Через це у 2011 році монумент довелося захистити скляними панелями.

Як його твори впливають на сучасну культуру

Творчість Уайльда мала значний вплив на розвиток англійської літератури, театру, мистецтва та моди. Його твори й досі актуальні та цікаві для читачів. Спадщина письменника продовжує впливати на сучасну культуру завдяки численним адаптаціям його творів для сцени та екрану.

Цікаві факти про популярність Уайльда сьогодні

Дотепність і гумор Уайльда продовжують цитувати, а багато його афоризмів стали частиною повсякденного мовлення. Життя і творчість письменника надихають науковців і митців — регулярно проводяться конференції та виставки, присвячені його спадщині.

У Парижі існує навіть легенда, згідно з якою кожен, хто поцілує сфінкса на могилі Уайльда, знайде кохання на все життя. Однак через величезну кількість поцілунків влада була змушена ввести штраф у розмірі 9000 євро за пошкодження пам’ятника. Тепер шанувальники залишають поцілунки на склі, а всередину корпусу закидають записки та квіти.

На надгробку Уайльда викарбувано: “І чужі сльози наповнять за ним / Давно розбиту урну жалю / Бо його плакальниками будуть вигнанці / А вигнанці завжди плачуть”.

Висновок

Безсумнівно, життя Оскара Уайльда стало яскравим прикладом злету й падіння геніальної особистості. Його творча спадщина охоплює різноманітні жанри — від казок до п’єс, від поезії до філософських есе. Кожен твір письменника відзначається неповторним стилем та глибиною думки.

Спадщина Уайльда	Сучасний вплив
Літературні твори	Численні екранізації та театральні постановки
Філософія естетизму	Вплив на сучасне мистецтво та моду
Афоризми	Актуальність у сучасній культурі

Загалом, попри трагічну долю письменника, його творчість продовжує надихати нові покоління митців та читачів. Парадоксальні висловлювання Уайльда цитують так само часто, як і століття тому, а його твори не втрачають актуальності. Насамкінець варто зазначити, що геній Оскара Уайльда назавжди змінив світову літературу, довівши, що справжнє мистецтво здатне подолати час і суспільні упередження.